Про втрати завжди важко і боляче говорити, але коли із життя ідуть зовсім молоді, то це важче вдвічі. Сьогодні у нашому закладі освіти поряд з пам’ятною дошкою випускнику училища Роману Зубчуку з’явилася ще одна пам’ятна дошка, яка знову і знову буде нам нагадувати про війну з російськими окупантами, про подвиги наших Героїв, про материнське і людське горе.
Сьогодні всі ми схилили голови перед світлою пам’яттю випускника училища 2015 року Василя Вікторовича Юрчука, який загинув при виконанні службового обов’язку, захищаючи територіальну цілісність нашої держави.
Нестерпні хвилини, неможливо стримати сліз…Скорботні слова голови Демидівської селищної ради Сергія Радченка, класного керівника Жанни Пузьо, бабусі Василя – Людмили Миколаївни, краяли серце по-живому, бо змиритися з такими втратами неможливо, як і неможливо коханій дівчині забути свого коханого.
Почесну місію відкриття пам’ятної дошки Василю Юрчуку доручили мамі – Ользі Сергіївні та директору закладу освіти Богдану Ярославовичу Ткачуку. Освятив меморіал благочинний Демидівського благочиння Василь Іваник. З чорної гранітної дошки усім посміхнувся молодий хлопець у розквіті сил, а скільки іще він міг зробити, не дожив, не докохав, не долюбив.
Василь любив рідну землю, людей, тому у вирішальний час для країни без вагань пішов на війну, бо знав, що повинен бути там, повинен рятувати чужі життя. Василь був старшим стрільцем мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону. Його призвали 5 березня 2022 року, а 8 жовтня війна обірвала його життя у запеклому бою з окупантами на теренах Харківщини.
Кожне слово із уст ведучих Володимира Старята і Анастасії Хамцової, кожна нота із проникливих пісень, у виконанні музичного керівника Володимира Мельникова та Олександра Палагея, торкалися сердець присутніх тривожним щемом, ятрили незагойні рани рідних, не залишали байдужим жодного.
Усі ми пам’ятатимемо нашого воїна, як доброго, щирого, працьовитого, а головне – патріота своєї країни. Таким він був, є і буде навіки. Спочивай, наш Герою! Перемога вже близько!
