Рік заснування – 1963.
На училищну лаву того далекого року сіло 90 майбутніх механізаторів, 90 механізаторів тваринницьких ферм, 90 електромонтерів і 60 учнів виявили бажання навчатись мудрості будівничого. Окрім цього, 2 групи учнів – з 6-ти місячним терміном підготовки трактористів-машиністів.
Всього 45 працівників здійснювало навчально-виховний процес: 10 викладачів, з них – 3 з вищою освітою, 15 майстрів в/н. Увесь навчальний арсенал складали 4 трактори, 2 автомобілі, землянка та навчальний полігон площею 2 га.
Колектив училища в 1964-1967 роках збудував їдальню, яка згодом стала житловим будинком, та навчальний корпус, який сьогодні слугує району. В 1973 році розпочато, а в 1975 році введено в дію новий навчальний корпус, і це стало новим етапом у вирішенні основного завдання профтехосвіти – підготовки спеціалістів із середньою освітою.
У 70-80-х роках училище досягло певних успіхів у процесі реалізації навчально-виховного процесу. В 1982 році училище нагороджене Дипломом Всесоюзної центральної ради профспілок “За достижение лучших результатов в учебно-воспитательной работе присуждается коллективу среднего сельского училища №5 Ровенской области» /премія і диплом ВЦРПС/.
У 1983 році учень училища Локацюк Микола /майстер в/н Ковальчук О.М./ вийшов переможцем Всеукраїнського конкурсу кращого за професією, здобув 2-ге місце у Всесоюзному конкурсі представників профтехучилищ с/г профілю.
Керівниками гуртків технічної творчості, які працювали у 80-х роках в училищі, а саме: Войцеховським Олександром Євгеновичем, Прокопчуком Василем Артемовичем, Саксоновим Миколою Михайловичем було виготовлено радіокеровану модель гусеничного трактора ДТ-75 у масштабі: 1 до 20. Ця модель демонструвалась на виставці досягнень народного господарства у м. Києві і нагороджена Дипломом II ступеня.
В 1982 році в експлуатацію здано гуртожиток на 350 місць. За досить короткий період гуртожиток училища став найкращим серед студентських і учнівських гуртожитків області, в 1985 році вийшов переможцем огляду-конкурсу і був нагороджений грамотою обласної федерації профспілок і цінним подарунком – кольоровим телевізором.
У тому ж році училище було нагороджене дипломом ІІІ ступеня за III місце в Республіканському огляді-конкурсі за кращу організацію харчування учнів.
І в тому ж таки році силами учнів під керівництвом викладача фізики Поліщука М.М. і при безпосередній участі бібліотекаря Романюк Л.П. було створено кінофільм про життя, навчання і побут учнів училища. 17 травня 1986 р, в урочистій обстановці в училищі було відкрито новий спортивний комплекс. Найактивнішу участь у зведені цієї спортивної споруди приймали: керівник фізвиховання Стукан Ф.П., викладач Ворочук В. М., майстер в/н Кондратюк Я.П.
Минули роки, проте спортивна база і нині залишається найкращою серед навчальних закладів області, про це свідчать і показники. Починаючи з 1966 р. училище – переможець міжобласної спартакіади профтехучилищ Львівського обласного управління. І так щорічні успіхи, нині в методкабінеті нараховується 70 кубків більше 2000 грамот та дипломів.
В 1986 році в переліку нагород училища – грамота за допомогу в збиранні врожаю в радгоспах Кустанайської області. 1989 рік – рік створення чоловічого хору, гордості нашого училища, а в жовтні 1991 року хоровий колектив здобуває звання “народного-самодіяльного”, після цього двічі підтверджував це високе мистецьке звання. 1989 рік – розпочалось будівництво навчально-виробничого комплексу. Розпочате, але так і не закінчене. Весна 1999 року – вихованець Пащука М.А.- Кондратюк Олександр виборов перше місце в обласному конкурсі кращого за професією.
Травень 2001 року, училище реорганізоване у вище професійне училище. І в цьому році до переліку професій, за якими ведеться підготовка в училищі, додаються ще дві: кухар-кондитер, столяр-будівельний. А в 2003 році розпочинає підготовку молодшого спеціаліста з спеціальності “Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем та мереж”.
Очолювали педагогічний колектив училища:
- 1965-1967р. – Ніколаєнко Леонід Іванович;
- 1967-1970р. – Довбенко Михайло Григорович;
- 1970-1971р. – Верцімаха Михайло Андрійович;
- 1971-1980р. – Звірук Микола Станіславович;
- 1980-1989р. – Левшенюк Микола Стахович;
- 1989-1998р. – Трофимчук Леонтій Васильович;
- 1998-2001р. – Пукса Ярослав Михайлович;
- з 2001р. – Ткачук Богдан Ярославович.
